Нещодавно в мережу потрапила "Пам’ятка військовослужбовця Збройних сил РФ, що бере участь в СВО", яку видавали російським солдатам перед відправленням на війну в Україну. Значна її частина присвячена аргументації російського вторгнення у формі псевдоісторичної довідки, що містить кілька фундаментальних маніпулятивних наративів РФ.

Цей історичний сегмент має такий фрагмент: "Щоб зберегтися, Заходу доводиться вести відкриту війну проти країн, багатих на сировинні ресурси. Був знищений багатий на нафту Ірак, а його нафта дісталася західним компаніям. Така ж доля спіткала Лівію. Не закінчується війна проти всіх на багатому на ресурси “Чорному континенті”. Спроби знищити Сирію та Іран вслід за Іраком і Лівією — провалилися…". Це маніпуляція.

Кандидат історичних наук, сходознавець, автор першого повного перекладу Корану українською мовою, дослідник у Фрайбурзькому університеті Михайло Якубович надав коментар стосовно цього:

"Ця тема вигулькує регулярно, і не тільки в них — це загалом наратив "Глобального Півдня" проти "Глобальної Півночі". Тут потрібно звернути увагу на кілька питань. Починається все з Іраку, з подій  1990 й 1991 років, а саме з агресії проти Кувейту. Це, власне, та подія, яка змусила Саудівську Аравію і Кувейт просити допомоги в Заходу і поклала початок присутності Сполучених Штатів (і взагалі країн Заходу) в Перській затоці. Бо після деколонізації такої військової присутності в регіоні не було, і ось вона з'явилася. Всі ключі до розуміння подальших подій лежать саме у 90-му та 91-му роках. Окрім того, всі сусідні країни (фактично окрім Сирії та Ірану) підтримали вторгнення США до Іраку.

Також можна згадати попередні події Ірано-Іракської війни (агресії Іраку проти Ірану у 1980-1988 рр.), бо коріння подій 2003 року також лежить і у 80-х. Отже, однією з найбільш реальних причин нападу США на Ірак є невдоволення режимом Саддама Хусейна з боку його мусульманських сусідів, країн Перської затоки. Адже він становив для них величезну загрозу — економічну, військову тощо. Тож атака на Ірак у 2003 році цілком невипадково здійснювалася з баз у Саудівській Аравії та Кувейті за повної підтримки цих держав. Цей момент нерідко ігнорують.

Стосовно Сирії все почалося за Арабської весни — процесів демократизації на Близькому Сході. Раніше Сирія вже відчула на собі вплив різних авторитарних підходів, згадаймо лише такі злочини режиму, як різанина в Хамі (1982). Тож логічно, що велика частина населення була цим незадоволена.

Отже, у нашому випадку всі кейси під одну причину звести неможливо, але є моменти, які варто розуміти, зокрема події Іракської війни. Атака на Ірак здійснювалася всіма його сусідами, тобто, простими словами, Хусейн всіх конкретно дістав у тому регіоні. Ситуація ж із Сирією лежить у іншій площині. Хоч і сирійський режим також зробив багато злого в Іраку у 2000-х роках через власні проксі-сили. Варто просто проглянути історію парті Баас — арабського соціалізму, підтримуваного Радянським Союзом, або ж розглянути чинники виникнення ІДІЛ.

Отже, Іракська війна не була просто бажанням США захопити нафтовий ринок. Варто розуміти усі передумови. Нажаль, про них зазвичай забувають. Спихуючи все на Захід, ігноруються місцеві авторитарні режими, які явно не бажали миру".

Росія маніпулює фактами, узагальнюючи й прирівнюючи дуже різні конфлікти на Близькому Сході, а також повністю ігноруючи контекст тодішніх подій.