Майже штучне кіно
Тизер «Слова о полку Ігоря» змушує замислитися про ШІ в кінематографі.
20 жовтня в мережі було опубліковано перший офіційний тизер історичного екшена «Слово о полку Ігоря» режисера Тараса Томенка («Будинок „Слово“: Нескінчений роман»). Це екранізація однойменної давньоруської поеми про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 року.
На думку режисера стрічки, саме зі «Слова о полку Ігоря» почалася «системна фальсифікація історії через привласнення української культури, яку Росія видавала за свою». Тому сучасна українська екранізація середньовічного твору розглядається творцями як спроба «повернути свою історію, своїх героїв, свій епос, своє слово».
Втім, тизер фільму привернув особливу увагу суспільства не лише через політичний контекст, у якому його було презентовано. Бурхливу реакцію викликала й сама його форма. Адже тизер «Слова о полку Ігоря» – це перше в історії українського кінематографа промо, згенероване за допомогою штучного інтелекту.
«Цей тизер відкриває нову сторінку українського кіно. Ми переконані, що ШІ не може замінити людину, але має величезний потенціал як художній інструмент», — зазначив Тарас Томенко.
Реакція української аудиторії виявилася змішаною: на момент написання цього матеріалу близько 90% коментарів під офіційним тизером на YouTube є негативними. Люди сварять творчу команду як за якість промо, так і за саме використання штучного інтелекту для його створення.
Ця подія може спровокувати нову дискусію в українському суспільстві щодо застосування технології в мистецтві. Водночас у світовій творчій спільноті питання використання ШІ вже тривалий час перебуває в центрі палких суперечок.
Розмиті кордони голлівудської душі
На перший погляд Тіллі Норвуд – пересічна молода Instagram-блогерка. Вона скаржиться на навчання в університеті, захоплюється природою, згадує про свого колишнього, а також розповідає читачам про свій шлях до мрії – стати відомою акторкою. З-поміж інших лайфстайл-блогерів її вирізняє хіба те, що вона не є справжньою людиною. Тіллі Норвуд – продукт штучного інтелекту.
Її створила нідерландська акторка та засновниця ШІ-стартапу Particle6 Елін Ван дер Вельден. На її думку, Тіллі Норвуд мала б стати «новою Скарлетт Йоганссон чи Наталі Портман», а робота з нею була б дешевшою та ефективнішою, ніж із живими акторами. Окрім того, вона стверджує, що кіностудії вже нібито виявляють інтерес до співпраці, а агентства талантів змагаються за право представляти Норвуд. Очікувано, багато голлівудських акторів одразу ж висловили обурення щодо цього.
Це не вперше питання ШІ провокує палкі дискусії в Голлівуді. Ще у 2023 році Гільдія сценаристів Америки, яка представляє близько 11 500 авторів, оголосила страйк через трудову суперечку з Альянсом продюсерів кіно і телебачення. Важливою складовою конфлікту стало саме питання регулювання ШІ. З подібних причин на тривалий страйк виходила й SAG-AFTRA — Гільдія кіноакторів — Американська федерація артистів телебачення та радіо. Цей страйк став найдовшим акторським протестом проти кіно- та телестудій в історії Голлівуду.
Деякі митці публічно висловлюють скептицизм або різку критику щодо використання ШІ в кіно. Знаменитий режисер Стівен Спілберг («Список Шиндлера», «Врятувати рядового Раяна», «Парк Юрського періоду») визнає, що штучний інтелект може мати певне застосування за лаштунками — наприклад, для складання бюджету чи планування, — але заперечує проти його використання на екрані, «принаймні поки що». Американський актор Ніколас Кейдж під час промови на Saturn awards в лютому 2025 року заявив, що «якщо актор дозволить штучному інтелекту бодай трохи маніпулювати творчим процесом, дюйм зрештою перетвориться на милю, а вся чесність, чистота та правда мистецтва будуть замінені суто фінансовими інтересами». Він вважає, що «ми не можемо цього допустити».
Джеймс Кемерон («Титанік», «Аватар», «Термінатор») та низка інших відомих режисерів переконані, що штучний інтелект не здатний відобразити справжні людські емоції та зворушити глядача. Хаяо Міядзакі («Віднесені привидами», «Небесний замок Лапута», «Мій сусід Тоторо»), переглянувши футаж, згенерований за допомогою ШІ, сказав: «Я твердо переконаний, що це образа життя як такого».
Мексиканський режисер Ґільєрмо дель Торо («Лабіринт Фавна», «Форма води», «Геллбой») заявив, що «радше вмре», ніж використає штучний інтелект. А творці фільму студії A24 «Єретик» навіть додали в титри дисклеймер: «Під час створення цього фільму не використовувався генеративний штучний інтелект».
Попри це, Голлівуд, схоже, поступово рухається до нормалізації використання ШІ. У створенні двох фільмів, що змагалися за Оскар 2025 — «Емілія Перес» та «Бруталіст» — застосовували штучний інтелект для зміни голосів. Технологія вже використовувалася й для омолодження Тома Генкса та Гаррісона Форда. Тепер же стало відомо, що до використання ШІ відкриті й українські кінематографісти.
«Як колір чи звук»
«Тизер «Слова о полку Ігоря» — це не зовсім тизер в класичному розумінні. Це радше презентаційний матеріал для інвесторів, перш за все іноземних», – розповів нам режисер стрічки Тарас Томенко. «Штучний інтелект значно спрощує пітчинг. Ми можемо передати атмосферу, створити картинку. Бо дуже складно пояснювати європейцям на пальцях, ким був Ігор Святославович».
За словами кінопродюсерки та дистреб’юторки Єви Зур’ян, ідея пітчингу проєктів за допомогою ШІ регулярно виринає в розмовах на різних заходах, хоча прикладів, де всі матеріали були б створені за допомогою штучного інтелекту, вона поки не зустрічала. «Півроку тому я говорила з власником компанії, яка спеціалізується на генеруванні контенту для кінематографістів. Якість контенту може вражати. Якщо робота виконана правильно, складно сказати, у які саме кадри були згенеровані», – зазначає вона.
На думку Зур’ян, на етапі девелопменту ШІ може бути корисним інструментом, який дозволяє зекономити значні кошти на презентуванні загальної атмосфери фільму та його візуальної складової. «Але наразі ми знаходимося на перехідному етапі, коли користь зрозуміла, а як найкраще її використати та подати – ні».
Для Тараса Томенка штучний інтелект – адекватний інструмент у кіновиробництві. Тому попри те, що «Слово о полку Ігоря» зніматиметься традиційно, творча команда не відкидає можливості використання ШІ. «Це просто нова технологія, як свого часу були колір чи звук. Я не знаю, коли саме ми зніматимемо фільм, де саме він зніматиметься, але припускаю, що в певних моментах ми будемо звертатися до ШІ. Це можуть бути масові сцени. Дуже складно, знаєте, зібрати тритисячне військо з кіннотою».
Українська акторка Дарина Федина, відома за роллю Мелашки в серіалі «Спіймати Кайдаша», також визнає, що ШІ може бути вдалим рішенням для пітчингу, але ідея замінити ним навіть масовку звучить суперечливо. «Масовка – це часто головний біль для кіношників, але давайте не забувати, що для людей не зі сфери потрапити на екран і заробити свою «секунду слави» може бути мрією. А для молодих акторів це часто перша сходинка, знайомство зі знімальним майданчиком і кінопроцесом, можливість, власне, вчитися на малому, здобувати досвід і вдосконалюватися», – зазначає вона.
Складно передбачити подальшу долю ШІ в кіно. Але сильним залишається відчуття того, що існує певна межа, за яку не слід переступати. «Де менше людського фактору, там менше нервів і конфліктів, це зрозуміло», – каже Федина. «Але річ в тому, що без того людського фактору мені, власне, складно уявити кіно. Бо кожна людина, навіть та, яка тебе дратує, яка не може чи не хоче виконати поставлені задачі, неповторна.
Давайте згадаємо імпровізації, які потім входять в монтаж, чи акторські пропозиції, які навіть можуть призвести до зміни сценарію. Вартує теж згадати акторів та акторок, знайдених кастинг-директорами абсолютно випадково, «на вулиці», що називається, без акторської освіти, але з абсолютно унікальною природою. Ніщо не замінить насолоди від знахідки чогось унікального. Чогось часом дуже приземленого і просто людського».
Головний редактор
