Грайлист пам’яті
Пісні, присвячені загиблим українцям
Роман Ратушний, Олександр Поліводський, Валентина Макаренко, Максим Кривцов, Валентин Коноводов, Ніка Кожушко.
В Україні формується нова культура пам'яті. Люди мають потребу і шукають способи проживання втрати й вшанування своїх героїв. Одним із таких способів стала музика. В цьому матеріалі ми зібрали пісні, присвячені військовим і цивільним, загиблим у російсько-українській війні.
1. «Моє останнє бажання» — Пополордо
Цю пісню київський гурт Пополордо випустив 19 квітня 2025 року, на другу річницю загибелі Олександра «Доцента» Поліводського.
«Минуло вже майже два роки, однак не проходило жодного дня, коли б я не згадував про свого батька і цю подію. Я хочу присвятити цю пісню йому і кожному, хто пожертвував своє життя під час захисту нашої країни», – написав в анонсі релізу Тарас, син Олександра та соліст гурту.
У цивільному житті Олександр Поліводський був юристом і адвокатом. Він викладав на факультеті правничих наук Києво-Могилянської академії та кілька років очолював Комітет Національної асоціації з аграрного, земельного та довкіллевого права. В 2021 році його було відзначено почесним знаком «Видатний адвокат України», а в 2022 році — відзнакою «Захисник адвокатури України».
«Тривалий час він був також радником відповідних парламентських комітетів, кількох народних депутатів України, експертом Української аграрної конфедерації, постійно співпрацював із низкою громадських організацій, брав активну участь у найважливіших заходах, пов’язаних із земельною реформою, плідно займався законопроєктною роботою, науково-правовою експертизою з найскладніших питань правозастосування у сфері зазначених та інших галузей права», – йдеться на сайті НАН України.
Олександр Поліводський як доброволець долучився до підрозділу територіальної оборони Оболонського району Києва 24 лютого 2022 року.
2. «Герої вмирають» — СТАСІК
У пісні на слова Саші Кладбіще співачка та військовослужбовиця Олександра Шевченко (СТАСІК) переосмислює гасло «Герої не вмирають».
«Для мене гасло «Герої не вмирають» наче замовчує проблему, не дає людям можливості відгорювати за полеглими, відправляє їх у лімбо, з якого немає виходу», – пояснює вона.
СТАСІК присвятила пісню загиблому в червні 2022 року Роману Ратушному – київському активісту та військовослужбовцю 93 ОМБр «Холодний Яр». У кліпі знялися українські військові та ветерани, зокрема командир мінометного розрахунку та аеророзвідник Вадим Адамов: «За своєю статурою він схожий на покійного Романа Ратушного, який був мені близькою людиною. Я навіть не побачила його на прощанні, адже його поховали в закритій труні. Тому для мене це був шанс попрощатися з Ромою».
3. «Журвалина» — Зарисовка; «Поема вітру» — МУР & Ніка Кожушко; «Хаха» — Паліндром & Курган
«Журавлина», «Поема вітру» та «Хаха» присвячені Ніці Кожушко – письменниці та художниці з Харкова, яка загинула внаслідок удару КАБами по місту 30 серпня 2024 року. І «МУР», і дует Паліндрома з Євгеном Володченком з гурту Курган & Агрегат використали як обкладинки ілюстрації Ніки, а в пісні «МУР» можна почути і її голос – запис, на якому дівчина читає один зі своїх віршів.
«Обкладинкою для пісні стала ілюстрація Вероніки Кожушко – харківʼянки, яка обрала відбуватися та творити у рідному місті. У 18 років її життя забрала російська бомба. Пісня присвячена памʼяті Вероніки та молоді, яка всупереч загрозі протиставляє страху власну вітальність та творить майбутнє», – написали Паліндром та Курган.
4. «Чути гімн» — SKOFKA
Свою пісню «Чути гімн» репер SKOFKA присвятив другові дитинства — Валентину Коноводову. Ще зі школи Валентин професійно займався важкою атлетикою й здобув звання майстра спорту. Після проходження строкової служби він із 2018 року виконував бойові завдання в ООС як снайпер у складі 1-го окремого батальйону морської піхоти.
Після завершення контракту в 2021 році Валентин разом із дружиною переїхав за кордон. Однак уже за рік, із початком повномасштабного вторгнення, він повернувся в Україну й приєднався до 73-го морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого ССО ЗСУ.
10 червня 2022 року Валентин загинув від уламків міни, на якій підірвався його побратим. Менше ніж за місяць йому мало виповнитися 25 років.
5. «Метаморфосінь» — adm:t & Tember Blanche; «Завтра?» — adm:t; «Не ходи ти тут, не ходи» — Vivienne Mort
Соліст adm:t Андрій Дмитренко був знайомий із поетом та військовим Максимом «Далі» Кривцовим, який загинув у січні 2024 року. Ще за життя музикант домовився з ним про запис пісень на його вірші «Завтра?» і «метаморфосінь». Кривцов устиг почути демоверсії обох треків, але записати та випустити їх вдалося вже лиш після його загибелі. Пісню на вірш Максима «Не ходи туди, не ходи» також записав гурт Vivienne Mort.
«Ми були знайомі. Я жила у формі татуювання на його руці. Подруги Максима надіслали мені повну збірку його віршів. Перший вірш я прочитала, другий – заспівала», — написала солістка Даніела Заюшкіна.
4. «Вічність» — Тереса Паредес
Тереса присвятила «Вічність» своїй подрузі з катедри естрадного співу КМАЕЦМ Валентині Макаренко та вперше виконала її на шоу «Неймовірні дуети».
Від початку повномасштабного вторгнення Валентина займалася волонтерством. Після загибелі на фронті її батька, Віталія «Патона» Філіпова, дівчина все частіше замислювалася про те, щоб долучитися до війська.
«Перед тим, як їхати на передову, вона на полігоні пройшла курси медичної підготовки. У неї була мета — рятувати життя, виносячи поранених із поля бою. Згодом їй сказали, що має також опанувати спеціальність кулеметниці», — розповіла в коментарі Суспільному тітка Валентини Наталя Вельгун.
9 січня 2023 року Валентина Макаренко загинула, як і її батько, на Харківщині. За кілька днів вона мала вийти заміж. На завданні, де Валентина загинула, вони з нареченим були разом. Це був її перший бойовий виїзд. Їй було 23 роки.
